Простір вбирає залишки чорного диму,
На полі бою зайві будуть декорації,
Смерть, сльози і біль пронизують риму,
Доки наш спокій все ще в еміграції.
Все тремтить після запеклої битви,
І вимолює, хоч краплинку ніжної роси,
Реальність, мов лезо гострої бритви,
Десь між світів загубились серця голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Вікторія Воля