Затисну біль, здавлю у грудях,
До тебе лину у думках.
Дзвінки із потойбіччя будять,
Від тебе, милий, новий знак.
Приляжеш поруч ти незримо,
Обіймеш внутрішнім теплом.
В твій бік подамся я плечима,
Сіпнеться прядка над чолом.
Мені так любо було завше,
Як залишались ми у двох.
Пішов, нічого не сказавши,
Злетів на небеса, де Бог.
Полинув журавлем у вічність
Із побратимами в строю.
Мені залишив лиш невтішність,
За тебе Господа молю.
За тебе і за Україну,
За нашу матінку святу.
Молюсь, щоб зупинив руїну,
Щоб відродив її красу.
Щоби гармонія у душах,
В тілах живих і в мертвих птах.
І вмиротворення у прощах
Зміїться слізно по щоках.
22.07.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Валентина Ланевич