Той день липневий надто був жарким,
Коли ми сіли у сімейний човен,
Аби в воді життєвої ріки
Долати спільний шлях й не відучора.
Сьогодні надважлива дата в нас…
Невже це наше золоте весілля!
З вітрами промайнув неспинний час,
А пам'ять береже оте застілля,
Коли ми в колі друзів і рідні
Про створення сім'ї оголосили.
І потекли рікою наші дні,
Аж поки скроні стали напівсиві.
Ми ж пливемо і досі в тім човні
Не день – не два – десятки уже років,
Сьогодні опинилися в війні,
Що привела на землю нашу орків.
Так і пливем. Крізь бурі і шторми.
На зло усім і войовничій долі,
Солідний вік давно здолали ми,
Що нас чекає завтра, невідомо.
Сьогодні ж сина маєм, внуків двох,
Хай не така й багата в нас родина.
Любов'ю всіх нагородив нас Бог.
Молюсь, нехай мине лиха година!
22.07.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Ганна Верес