Золоте весілля в нас

Той  день  липневий  надто  був  жарким,
Коли  ми  сіли  у  сімейний  човен,
Аби  в  воді  життєвої  ріки
Долати  спільний  шлях  й  не  відучора.
Сьогодні  надважлива  дата  в  нас…
Невже  це  наше  золоте  весілля!
З  вітрами  промайнув  неспинний  час,
А  пам'ять  береже  оте  застілля,
Коли  ми  в  колі  друзів  і  рідні
Про  створення  сім'ї  оголосили.
І  потекли  рікою  наші  дні,
Аж  поки  скроні  стали  напівсиві.
Ми  ж  пливемо  і  досі  в  тім  човні
Не  день  –  не  два  –  десятки  уже  років,
Сьогодні  опинилися  в  війні,
Що  привела  на  землю  нашу  орків.
Так  і  пливем.  Крізь  бурі  і  шторми.
На  зло  усім  і  войовничій  долі,
Солідний  вік  давно  здолали  ми,
Що  нас  чекає  завтра,  невідомо.
Сьогодні  ж  сина  маєм,  внуків  двох,
Хай  не  така  й  багата  в  нас  родина.
Любов'ю  всіх  нагородив  нас  Бог.
Молюсь,  нехай  мине  лиха  година!
22.07.2022.
Ганна  Верес  Демиденко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Ганна Верес