Наніжившись в заході сонця…

Наніжившись  в  заході  сонця,
 Крокує  наш  Всесвіт  у  ніч.  
 Зірок  там  розсипати  сотню,
 З  минулих  зібравши  сторіч.

 Зловить  персеїди  -  комети
 На  чорних  безкрайніх  полях  -
 Мелодіям,  прозі,  сонетам
 До  нас  відкриваючи  шлях.

 Під  грифом  "натхнення,  таємно"
 Засвітиться  вогник  в  душі.
 Не  страшно  їй  буде,  не  темно  -
 Бери  олівець  та  пиши.

 Нарешті  відкрив  таємниці  -
 Знайшов  таки  Всесвіт  ключі
 І  випустив  нас  із  темниці  -
 Світанок...
 Пиши...
 Не  мовчи...

22.07.22


Для  поріаняння:


 Насытившись  соком  заката,
 Вселенная  шествует  в  ночь,
 Приладить  на  небо  заплаты,
 Галактикам  новым  помочь.
 Посеять  там  новые  звёзды
 На  черных  полях  пустоты…

 Поэзия,  музыка,  проза
 На  Землю  сойдут  с  высоты
 Под  грифом  «твоё  вдохновенье».
 И  в  сердце  затеплится  свет.
 Душа,  прибывая  в  сметеньи,
 Найдет  очень  важный  ответ  –
 Всё  тайное  время  откроет,
 Загадки  отыщут  ключи…

 И  духом  нам  падать  не  стоит,
 Наступит  рассвет.
 Верь  и  жди…
22.07.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Наталі Рибальська