Сценарії доль ми вигадуєм на небесах -
Ким станемо - знаєм до нашого першого крику.
І ось народились - нас хтось колиха на руках.
І все забуваємо,
Щоб не згадати довіку…
Ми знову вчимося ходити, кохати, мовчать…
Прощати образи...
А часом вбиваєм й калічим….
Урок не вчимо, то на кого тоді нарікать?
Сценарій небесний забули -
Хвалитися нічим…
От досвід болючий нас жорстко, безжально навчав -
Один став мудрішим, а інший навчився прощати.
Відкрив хтось талант , свою творчисть на радість віддав.
Та добре було б нам про роль свою не забувати -
Адже ми самі вибирали свій час на Землі.
Відкинемо розпач, та будем старанно учитись
Це шанс унікальний дали і мені, і тобі -
Знайдемо себе,
Щоби знову колись народитись...
23.07.22
Варто подивитись тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500794
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Наталі Рибальська