Сто років втоми,
А кохання - мить...
Від подиву я тільки очі мружу.
З хвилини на хвилину день згорить -
Пірнає місяць прямо у калюжу.
І знову ніч тривожна і страшна
Почулося?
Хтось кликав допомогу?
Щось загубила я, чи щось знайшла...
Напнула ніч над містом тінь вологу.
А серце рветься пташкою з грудей,
Мене питає, як тобі грішилось?
І чорний кіт сидить біля дверей -
Тепла на дворі більше не лишилося.
Замерзлий кіт тихенько зробить крок -
Заповнить темрява усю пусту квартиру.
До долу кине календар листок...
Ти не наснився?
Ні, кохав ти щиро...
24.07.22
Для порівняння :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920437
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2022
автор: Наталі Рибальська