Вже липа відцвіла і вишня відпалала.
Лаванда запашна змарніла на лиці.
Троянда, що в кущі пелюстки розкладала,
Зім’яла їх, немов дитина папірці.
Та слива вже вагу і колір набирає.
Йде лілія навскач, перед в красі веде.
Ще трохи часу і в калини кров заграє,
Дітей своїх дрібних у пурпур зодягне.
Так мусить бути, щось відходить собі тихо.
І час чимось новим наповнює буття.
Хай, наче липи цвіт, іде із краю лихо.
На старт, увага, марш, щасливе майбуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2022
автор: Крилата (Любов Пікас)