Дорогою хвилястою стелиться життя;
весною несміливою прийшов до тебе я.
Мов сонця промінь заблищав в очах;
ти посміхнулась розчинився страх.
Крізь час мов іскри проносяться роки;
яке ж це щастя, що є у мене ти!
Зимовий вітер пісню нам співав;
зірки стелились поміж мрій казкових.
Тебе одну усе життя шукав;
народжену у променях ранкових.
Крізь час проносяться роки;
яке ж це щастя, що є у мене ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2022
автор: Great Shadow Koala Wild Grizli (GS K.W.G.)