Досить погляду, що розвіює страх

Аркуш  білого  паперу,
І  ручка  знову  у  руках,
Настрій  дня  цього  вберу
І  закарбую  в  віках.

Вічність  заглядає  в  душу,  
І  минулого  розсіює  прах,  
Час  зупинитись  не  примушу:
Досить  погляду,  що  розвіює  страх.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2022
автор: Вікторія Воля