Про небо знову напишу,
На мить потону у хвилях вічності,
Земні шляхи свої залишу,
Щоб не стерли в висотах мене протирічності.
Попрошу у неба трохи блакиті,
Щоб принести у розбомблений край,
І зцілити душ храми розбиті,
Що між пекла пізнали, що таке рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2022
автор: Вікторія Воля