А ти завжди казав, що я недосконала,
І список моїх вад аж надто довгий,
Що не туди ходила, не ті пісні співала,
Ще й вигляд мала дещицю миршавий...
Як хочу я на діамант перетвориться,
То маю дослухатися до критики й порад,
Від спадщини повинна відхреститися,
Вдягнути чужоземну машкару й наряд.
Від тебе завше чула одні лиш дорікання,
Неначе добрих слів ніколи ти не знав:
Бо я не докладала належного старання
Під час твоїх уроків та домашніх вправ.
Та, тільки знаєш, я - зовсім не Галатея,
І до Пігмаліона ти не дотягуєш також.
Тому не хочу більше чути маячні цієї!
Набридло! Досить! Цю тему не тривож!
Якщо характер мій тобі не до вподоби,
Картавість, вчинки, гарбероб і вигляд,
Або бурхливі дикі танці протягом доби,
Занадто сміх гучний, і часом невпопад,
Музичний смак або його відсутність,
Чи таргани, які стрибають у думках,
Мовчання або ж раптова балакучість,
Або те хобі, про яке соромно сказать...
Якщо це все тебе аж так дратує
(Мене ти щосекунди маєш виправлять),
То, може, не в мені проблема? Чуєш?
То власні нерви тобі треба лікувать?
І, може, лиш тобі здаюся я алмазом,
Який потрібно знову й знову гранувати?
Себе майже згубила я за твоїм наказом
І майже втратила я здатність цінувати.
Та дяка Богу, осяяв він усе ж мене:
Сама для себе діамантом маю стати.
Так, маю вади! Та хіба ж це головне?
Я не дозволю нікому знову принижати
Ні мою гідність, ні таланти, ні життя.
Якщо й змінюся, то за своїм бажанням,
А зовсім не тому, що на це воля є чиясь.
Не згоден?! Що ж, покину без вагання!
Навіть не так. Я накажу тобі: "Геть йди!"
Зберу всі речі, куплю білет і двері відчиню.
Бо, знаєш, дуже хочу вільно дихати і жити.
І буде так, коли себе, нарешті, полюблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Яніта Владович