***
( У взятого в полон рос.льотчика в Україні живуть батько і бабуся).
Йому з цим жити і вмирати,
Нести на Божий суд свій хрест.
Чи розстріляють його завтра,
Чи в старості зустріне смерть.
Прокляття йтиме вслід і всюди,
Де б не пішов, і де б не жив:
Стріляти в рідних не осуда,
Стріляти в рідних - смертний гріх.
***
Немає сну. Бринить тривога
У тиші ночі як струна...
Немає у війни дороги,
Є тільки горе і біда
Героям слава! - серце рветься,
Бо обірвалося Життя...
Хай ворог кров'ю захлинеться
І Бог не прийме каяття!
***
Ох, як же просяться слова:
Ніхто не забутий, ніщо не забуто!
Ми ваші вшиві імена
Пропишем кров'ю, виш'єм люттю!
За кров невинних немовлят,
І за розтерзане кохання, -
За все що творить ваша рать,
За наші болі і страждання.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Neteka