Як Життя не розлучило -
Смерть тим паче не розлучить.
Що лиш нило - заболіло,
Що заховане - озвучать!
Що таємне - стане явним,
Що незнане - все вспливе.
А що дійсність - вже уявне:
Лиш один із двох живе.
Поки пам'ять не зотліла,
Й відчувається присутність -
Птаха мила, сизокрила
Відбува у незабутність.
Поки спиш, і все ще бачиш,
Поки чуєш рідний голос,
Поки тихо все ще плачеш -
Не розлучитесь ніколи.
Що боліло - відболіло,
Затягнула коловерть.
Як Життя не розлучило -
Не розлучить навіть Смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Макс Дрозд