Верба…

Верба  аід  вітром  склонилася,  
мов  молода  дівчисько  з  тоскою  вклонилося.
Гай  шумить    десь  там  далеко,
а  вона  на  березі  одинока,  мов  тая  лелека.
Не  сумуй,  прилетить  пташка,
зів'є  на  тобі  гніздечко,
повеселішає  і  твоє  сердечко.
Весна  листячком  вбере  твою  красу,
милуватись  можна  буде  в  ранішню  росу.
Вік  твій  на  те  й  даний,
щоб  п'янити  красою  пряною.
Під  тінню  твоєю  знайде  відпочинок
кожна  зневірена  й  втомлена  людина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Svitlana_Belyakova