Додам до кави музики та ранку.
Для настрою метеликів та вітру.
Як спецій різнобарвную палітру -
Веселу і нестримну забагану.
Хіба не віриш?
Там на дворі літо.
Кохання, липень, тихий шурхіт моря.
Блакиттю я вікно своє зашторю
І вимкну інтернет - усе, закрито.
Піду в себе, там ще не наблукалась
Серед думок про щось таки важливе.
Душа вона тендітна і вразлива -
Неначе не зім'ятий білий аркуш.
Портрет натхнення - і анфас, і в профіль.
На аркуші чарівнім намалюю.
І неодмінно чимось вас здивую -
Не раз, не два, а ціле літо поспіль.
І варто, правда, варто дивуватись,
В собі ростити щось не по шаблону,
І пташку синю визволить з полону,
І буть собою, буть, а не здаватись..
27.07.22
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882346
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Наталі Рибальська