Чудеса в небі

В  ранковій  небесній  блакиті
Біленькі  хмаринки  пливуть
І  змінюють  кожної  миті
Свій  образ  і  вибрану  путь.
Жене  їх  вітрище  пихатий
В  далекий,  небачений  світ.
Уміють  хмарки  обертатись
У  дивний  казковий  нарід.
Прямісінько  над  головою
Якийсь  чолов"яга  пливе,
Погрожує  всім  булавою.
Обличчя  у  нього  криве.
Ген,  киця  сидить  в  капелюсі.
У  неї  на  хвостику  бант.
За  нею  -  корівка  на  лузі,
Ягня  й  старомодний  сервант.
Цікаві,  веселі  мавп"ята
Замріяно  дивляться  вниз,
А  далі  прямує  завзято
Хмаринка,  е...ні,  то  -  карниз.
Пронісся  табун  білих  коней
По  небу  галопом  і  зник.
За  ним  поспішає  ще  сонний,
Розлючений  чимось,  візник.
Ведмеді,  вовки,  крокодили,
Слони,  велетенський  дракон
По  небу  також  походили,
А  потім  -  у  цирк,  на  поклон.
Овва!  Голова  королеви
В  короні  (ну,  чистий  кришталь!).
Поважно  ступають  два  леви,
Несуть  у  зубах  пишну  шаль.
Кудись  чимчикують  манірні
Панянки  і  купа  собак.
Ні,  рибки  то,  дивні,  химерні.
Ой!  В  небі  такий  кавардак!
Які  небеса  дивовижні!
Фантазії  буйство  без  меж!
В  просторах,  нам  даних  Всевишнім,
Хотіла  б  я  плавати  теж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Leskiv