Зізнаюсь

Я  дочекаюсь  найзручнішої  пори,
Введу  знайомий  номер  в  телефоні,
І,  без  словесної,  нудної  мішури,
Скажу,  що  я  в  любовному  полоні.

Про  силу  щирих  почуттів  їй  розкажу,
Про  їхню  міцність,  чистоту,  тривалість.
Про  їх  безмежну,  неохоплену  межу.
І  про  її  казкову  досконалість.

А  ще  про  те,  як  починався  цей  процес,
Про  перший  лайк  побаченого  фото,
Коли  і  як  писалось  перше  есемес,
І  про  постійні  думи  Як  ти?  Шо  ти?

Про  нелегкі,  безсонні  ночі  розповім,
І  про  щоденну  втрату  апетиту,
Про  хвилювання,  коли  бачив  її  дім,
І  від  її  ранкового  привіту.

Озвучу  все,  чим  переймалась  голова
В  часи  мого,  таємного  кохання.
А  при  кінці  розмови  знов  скажу  слова
“Люблю  тебе,  кохана”  на  прощання.

2016  рік


Номер  картки  для  донатів:
Ощадбанк
4790  7299  3591  8979
Мостюк  Сергій  Миколайович

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Сергій Мостюк