Я дочекаюсь найзручнішої пори,
Введу знайомий номер в телефоні,
І, без словесної, нудної мішури,
Скажу, що я в любовному полоні.
Про силу щирих почуттів їй розкажу,
Про їхню міцність, чистоту, тривалість.
Про їх безмежну, неохоплену межу.
І про її казкову досконалість.
А ще про те, як починався цей процес,
Про перший лайк побаченого фото,
Коли і як писалось перше есемес,
І про постійні думи Як ти? Шо ти?
Про нелегкі, безсонні ночі розповім,
І про щоденну втрату апетиту,
Про хвилювання, коли бачив її дім,
І від її ранкового привіту.
Озвучу все, чим переймалась голова
В часи мого, таємного кохання.
А при кінці розмови знов скажу слова
“Люблю тебе, кохана” на прощання.
2016 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Сергій Мостюк