[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqYuHM3j8Ls[/youtube]
І
Твоя душа на самоті
Надгробок сірий, думи ті —
Нікого, настрій темний,
У час твій потаємний.
ІІ
Будь тихим ти в цій самоті,
Ще поки, не самотність це,
Ті духи мертвих, саме ті,
Що і в житті – взяли в кільце
Тебе й стоять – і воля їх
Затьмарить враз, якщо не стих.
ІІІ
Нахмурить ясну тую ніч
І зорі ті не глянуть, ні –
З небесних їхніх тронів вниз,
Зі світлом як Надії приз,
Але червоні кулі їх
Твоїй утомі зайвих лих
Лише добавлять, запечуть,
Назавжди у полон візьмуть.
ІV
Тепер думок не кинеш ти,
Тепер видінням не піти,
З душі вони не щезнуть враз –
Як та роса в ранковий час.
V
Як подих Бога – вітерець –
Але туман – ще той борець,
На пагорбі як тінь лежить,
Мов символ, знак, що не зломить –
Як за дерева він вчепивсь,
То таємниця з таємниць!
28.07.2022 Гречка Віталій
Spirits of the Dead (by Edgar Allan Poe)
I
Thy soul shall find itself alone
’Mid dark thoughts of the gray tombstone—
Not one, of all the crowd, to pry
Into thine hour of secrecy.
II
Be silent in that solitude,
Which is not loneliness—for then
The spirits of the dead who stood
In life before thee are again
In death around thee—and their will
Shall overshadow thee: be still.
III
The night, tho’ clear, shall frown—
And the stars shall look not down
From their high thrones in the heaven,
With light like Hope to mortals given—
But their red orbs, without beam,
To thy weariness shall seem
As a burning and a fever
Which would cling to thee for ever.
IV
Now are thoughts thou shalt not banish,
Now are visions ne’er to vanish;
From thy spirit shall they pass
No more—like dew-drop from the grass.
V
The breeze—the breath of God—is still—
And the mist upon the hill,
Shadowy—shadowy—yet unbroken,
Is a symbol and a token—
How it hangs upon the trees,
A mystery of mysteries!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Віталій Гречка