О життя, як стрічечка повита,
У світанках рідний край ізнов...
Наших днів крізь радість й смутку сито –
Віра і Надія, і Любов.
Ниви крізь тумани виступають,
Хвилі горнуться немов живі,
Зеленіють явори у гаї –
Світ людей, Господь, благослови...
Як роки злітають в небо синє,
Швидше ніж подумається нам,
Все мелькає в суєти лавині –
Вже й весілля доцям і синам...
В піднебессі голубків хмарина,
На стовпі сімейка трьох лелек –
Ось весна, вже літо й осінь линуть,
Поколінь нових спішить ремейк...
Падолист бурштиновий журою
Філософію несе свою,
Обіймімось любая з тобою –
Дасть Господь побути ще в строю.
28.07.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Променистий менестрель