Це прокляття Богів
Невже таке буває???
Колись в книгах читав
Но не думав що сам переживу...
Самий тяжкий тип кохання...
Ну що хто я такий проти неї...
Я нуль ... Піщинка ніхто
А серцю не накажеш...
Що ж сказати
Сьогодні говорив люблю!!
А завтра говорю що ненавиджу
А після завтра знов люблю
За що так Господь наказав?
Мабуть за гординю?
Я був колись високої думки про себе
Дуже дуже високої
Я був зіркою! А тепер
Що ж тепер? Закохався в зірку
Эх якби був я мольфаром!
Тоді б вона точно була моя!
Но чесно народ мене задовбала магія
Я не хочу її вивчати! Змушений
Закон Мойсея порушений
Я як вогонь потушений
Ех вміти як Нечай!!!
Управлять погодою?
От то був справжній Мольфар!!!
Я б до нього поїхав
Нема мольфара нема
Ї хто ж тепер поможе прибрати це почуття???
Господи я просто людина що закохалась
Хоч в дитинстві мріяв стати мольфаром
Та в нас нема Карпат в окрузі
А я немов в магічному крузі
Тому будь щаслива , кохана любима
Пам'ятай мене завжди
Ти мене ніколи не забудеш!
Ці вірші можливо забути???
Спитай у подруг чи їм таке писали?
Ну все хватить
Перестаю писати
З любов'ю і повагою
Твій друг Ростислав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Ростислав Мельничук