Епіграф 1-й:
… Та й сон же, сон, напричуд дивний,
Мені приснився -
Найтверезіший би упився,
………………………………………….
Щоб позирнуть на ті дива.
Та чорта з два!...
Т. Г. Шевченко, поема «Сон»
Епіграф 2-й:
…І сниться мені, наче моя корова - це я, а я – це моя корова. І веде вона мене по морозу до колодязя напувати. Вода холодна, як лід, мені холодно, стою, трясусь і реву. А корова як уперіщить мене ногою по ребрах: «Чого не п’єш? Вовки б тебе з’їли. Зараз зажену в стійло, будеш там без води і без їжі. До самої весни»…
Уривок з гуморески, почутої по радіо
багато років тому в гумористичній програмі
«Від суботи до суботи».
1. Чогось у ніч із четверга
Погано спалось.
Ото й привиділась мені
Сесійна Зала.
Так ніби в Залі тій
Живуть народні слуги,
А з ними разом -
Охорона і обслуга.
2. Були ті слуги
Хто в костюмі, хто в халаті.
Одні поголені,
А многі - бородаті.
В руках тримали
Дорогі айфони,
На головах у всіх
Одягнуті корони.
3. В жінок – сережки,
Бігуді та фени,
А на ногах були і капці
Й лабутени.
Із опонентами
Вітались вони класно!
Взасос із ними цілувались
Просто в ясна.
4. Та й разом кушали ікру,
Ковтали шпроти,
Презентували
З матюками анекдоти.
Палили мирно
Ліцензійні сигарети,
Смоктали коньячок
У VIP- буфеті.
5. На бельетажі
І в Президії навпроти
На мотузках штани висіли
І колготи,
Сорочки, ліфчики -
І все це від кутюр.
За все платилось
Кілограмами купюр.
6. Народні слуги,
Що молодші та сміліші
То вже й кохалися
У Президентськім кріслі.
А ті, що старші, за столом
У покер грали.
Мене побачили
І зразу ж запитали:
7. « Ти кто такой?
Ти без корони, без значка!
По ходу може в тебе
Тут своя рука?
Ти як, земляче
К нам сюди попал?
Охрану што лі
Біля входу об..скакал?»
8. « Та ні, - кажу, -
Я ваш Хазяїн! Я - народ!»
«Який Хазяїн?
Шо ти париш, ніщеброд?
Ти наш обдурений
Успішно ЛОХторат.
І не бери на себе
Дуже много, брат!
9. Ми тут покуда й
Без тєбя не пропадьом.
А будуть вибори –
Ми свиснем, позовьом.
Дамо і гречки,
І відбірного пшона,
І трошки грошей,
І шматочок кабана…
10. Ну, в смислі, м’яса
В виді палки сервелату.
Ще й агітацію
Принесемо у хату,
Щоб понімал, за кого
Голос віддавать.
Кого в Парламент,
А кого к є……. мать.
11. А зараз нам тут
Не до тебе, ти прості.
Давай на вихід.
Гей, охрана! Пропусті!»
Я у ві сні
На допомогу кликав.
Топтався по їх
Модних черевиках,
12. Хапав барсетки,
Видирав із рук айфони,
І намагався познімати
З них корони.
А як дістати?
І з якої сторони.
Ті слуги всі були
Великі, як слони.
13. Вони ж зі мною,
Як з м’ячем гулялись,
Мене по колу пасували
Й забавлялись.
Робили селфі,
Жартома по ребрах били,
Під купол кидали
І знов мене ловили.
14. Тоді ж відбувся
Міжфракційний матч,
У цьому дійстві
Я їм був за м’яч.
І аж тоді для мене
Скінчився футбол,
Як слуги спікеру
Забили мною гол.
15. Я переляканий
Прокинувся від сну.
Й збагнув, що вже я
І до ранку не засну,
Бо в голові моїй
Дзвонило, як набат,
Що я «обдурений
Успішно ЛОХторат».
16. Жахала думка:
«Це ж ганьба та ще й дурня!
Коли , як м’яч,
Слуга хазяїна ганя».
Що ж ми за люди?
І який нас біс навчив.
Собі у владу
Обирати ворогів?
17. Який нас розуму
Позбавив ідіот?
І хто сказав, що дуже
Мудрий в нас народ?
На цілу голову
Був хворий, той народ.
Коли до влади
Обирав таких істот,
18. А чим ми думали,
Коли їх обирали?
Та мабуть ср..к.. ми,
Б ж мізки не вмикали.
Бо й ти, бо й ви,
Дружини ваші, ще й коханки -
Спішили всі
Голосувати зранку.
19. Ну як же ж! Вихідний!
Так треба ж на природу!
Шашлик, горілка,
Огірочки із городу.
Картішки, бадмінтон,
Пивасік, кока-кола.
Гордились: «Як ми їх
Зробили по приколу»!
20. А вийшло інше -
Поробили ми собі.
Бо «слуг» «господарі»
Катають на горбі.
Годують вдосталь,
Як індиків до Різдва.
І їжі в слуг, хоч лопни,
І питва.
21. А слуги ці,
Міністри й депутати
Собі до неба підняли
Свої зарплати.
Один слуга уже й
Бабусі дав наказ:
«Продай собаку
Й заплати за газ!»
22. Тепер втікає, той слуга
Від папараці.
А раптом битимуть
По пиці. Чи по ср..ці.
Та й Тузик той, що
Стереже у бабці хату,
Охоче щось та й
Відкусив би депутату.
23. А ще міністриха
Вже губи розкачала,
Тридцять шість тисяч
Їй зарплати, каже, мало.
Так в гувернантки
До Зеленського піди!
Чи неодруженого
Папіка знайди .
24. А цей скупив все, що було
В аптечнім складі,
Скрутивши дулю
Похапцем громаді.
І вже продав товар
За дорого в Китай.
Собі - прибуток,
А громаді – дуля хай.
25. Тепер, коли нас
Вірус в хати заганяє,
Його товар назад
З Китаю прилітає.
Так може ми цього
Потрібного товару
Даруєм нашому герою
Тисяч пару?
26. Хай з цим товаром він
І далі процвітає,
Чи до сніданку,
Чи й до сексу одягає.
Скажу й для тих,
Хто обирав команду Зе!
Продукти є й на смітниках,
Як повезе.
27. Туди й ходіть
Чи поодинці чи на пару.
Там буде ваше все,
Що знайдете на шару!
А то все плачемо:
«Ой! Що ж це буде з нами!»
Ковтаєм соплі,
Землю росимо сльозами.
28. Бо вже ж нема за що
Купити нам продукти.
Хоч макарончики якісь
Чи може фрукти.
А ми ж хотіли,
Щоб була в нас Ліга Сміху!
Та вже чогось від того сміху
Нічим дихать.
29. Вже з тої радості
В штани собі наклали,
Бо таки справжніх козаків
Між нами - мало.
А все дрібненькі лихварі
Та гречкосії,
Що й досі владу
Собі вибрати не вміють.
30. А тільки й здатна
Оця публіка дурна
Щораз ліпити
Собі ідолів з гівна.
Як тільки вибори -
Так знову й западло,
Неначе вибрать
Більше нікого було.
31. І вкотре з нас уже
Сміється цілий світ,
Що живемо ми, як скотина,
Стільки літ.
Який безвізовий режим?
Яка Європа?
Коли немає чим
Прикрити голу ж..пу!
32. Десь загубився
Й нашій бідності кінець.
Ну, як вам казочка?
Хто слухав – молодець!
Життя нас б’є по голові,
А все одно
Ми обираємо на виборах -
Г і в н о.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: епіграми з рогами