Там, де річка невеличка, я шукала броду.
Та зайти одна боялась у холодну воду.
Чоловік ішов старенький, він чийсь тато, певно.
Посиджу ще почекаю, хоч би недаремно.
А вода біжить прозора... хлопця бачила тут вчора.
Хоче серденько кохати, то ж прийдеться почекати.
Там, де річка невеличка, я шукала броду.
Та зайти одна боялась у холодну воду.
Чоловік ішов кремезний, мабуть, що жонатий.
Посиджу ще, почекаю, хлопців є багато.
А вода біжить прозора... хлопця бачила тут вчора.
Хоче серденько кохати, то ж прийдеться почекати.
Там, де річка невеличка, я шукала броду.
Та зайти одна боялась у холодну воду.
Молодий прийшов ось хлопець... я така щаслива.
Переніс він через воду, й ніжки не змочила.
А вода біжить прозора... дочекалась я, як вчора.
Хоче серденько кохати, хлопця ніжно обнімати.
Там, де річка невеличка тихо протікає,
переносить через воду той лиш, хто кохає.
А його треба в гайочку цілувати ніжно,
щоб назад зміг перенести і кохати вірно.
А вода біжить прозора... а сьогодні, як і вчора.
Хоче серденько кохати, то ж прийдеться й цілувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Надія Башинська