Звичайно ж, наша солов’їна мова - понад усе! Як і має бути, вона - наша державна, де не тільки держслужбовці мають знати її на «зубок!» Але ж, не дай, Бог - через коліно! Війна з Росією. То, російську мову - нафіг? Тільки тому, що бункерний Щур лепоче нею? Хіба, він - Пушкін, чи Лєрмонтов? У нього є «язик», котрий вирвати було б - заодно з корінням фсб! Венгерську, сербську і ще всі мови, де їх правителі заціловують ЛюZифера - туди ж? І Всесвітньо-культурне надбання, коту - під хвіст, бо там комусь щось привиділось? І що?!! Теж, як і орки - у Кам’яний вік?.. Може і тих, хто втік з расєї, осудивши її за цю кляту війну , будемо вважати ворогами? Бачу, біда у тім, що «фарівятроніцойки», не читають Конституцію України, або ж, просто ігнорують її. Це - у кращому випадку. Бо, як на мене, то є - колаборантизм чистої води!!! Вказано ж там, у Конституції, чорним по білому - що і до чого,(ст. 10) Але ж, вони заглядають під наші ковдри, сподіваючись вичавити з нас вже, як на їх погляд -ледве не проросійський інтим!.. І - що мені робити, коли і я писав пісні українсько-російською, оспівуючи любов, а не якусь там «масква, звєнят калакала?» Це ж, моє ЖИТТЯ! Теж, вважатимусь ворогом нації? Заборонимо, наприклад, і пісні Ю. Антонова, на яких виросли ми і вже - наші онуки?.. P.S. Як казав наш Пророк Тарас: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!» З тої пісні, що від серця, слів - не викинеш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Андрій Бабич