Чекай, моя мила, чекай,
Не ламай свої крила, а вір,
Не впадай в цей клятий відчай
Хоч я в клітці, неначе звір.
Не плач, моя мила, не плач,
Я з тобою, ти в моїх очах.
Моє тіло таврує палач,
А душа з тобою у снах.
Попелище горить, пече
Мої скроні сиві тепер,
Ми вірою, кров’ю, мечем
Але я ж живий, не помер.
Вір, моя мила, вір.
Я хрестик затисну міцніше,
Мене бачить клятий звір,
А я твої очі вицвівші.
Кохаю назавжди, знай!
Ти світла остання крапка,
Мої пісні й "Азовсталь"
Вмикай на згадку про тата.
Я вірю в життя та смерть
Я вірю в Бога і в чорта,
Чи живий, а чи може помер
Люблю твої очі горді!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Tetyana_Shulga