[i]пам’яті Гліба Бабіча[/i]
Самотня тітка вийшла на жнива.
На жаль, її нічим не зупинити.
І той, який найбільше мусив жити,
за хмарами творитиме дива.
Ах, скільки планів, задумів і мрій
розвіються, розсиплються на порох,
коли твій час краде підступний ворог,
упевнений в безкарності своїй.
Все менше тих, кому все до снаги,
із чистою і світлою душею,
без сумнівів готових за ідею
своє життя жбурнути на ваги.
Чому ж завжди така страшна ціна?
З ким далі йти? І хто прикриє спину,
коли найкращі ляжуть в домовину?..
Яка ж потворна *** ця війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2022
автор: Сергій Вітер