Не вірила в свій біль, а він – уже болів.
Хто пальцем не рухнув – не має мозолів.
Ненавиджу усіх, хто міг, а не зробив!
Він – з тими, хто убив, він – з тими, хто убив!
Це – другий Іловайськ? – Знов соняхи цвітуть.
Кудою і куди, з чим підемо в майбуть?
Кудись біжить сльоза, а з нею – і життя,
На жаль, на жаль нема, немає вороття.
Безсмертний полк «Азов», люблю тебе, люблю!
Моє тепер «люблю» – із повені жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2022
автор: Шостацька Людмила