В офісі - жіноцтво саме,
Що вони не поділили?
До роботи ще не брались,
А гармидер вже вчинили.
Розкричалася Одарка,
Що не те комусь сказала
Молода касирка Варка,
Далі роздзвонила Алла.
Підключились ще сім жінок:
Тут уже мамів згадали,
Свої мовні апарати
На всю гучність повмикали.
Обзивали одна одну,
Щось образливе кричали,
Керівник став перед ними,
Та його не помічали.
Став у центрі, підняв руку,
Просвердлив всіх злющим оком,
Працівниці не вгавали –
Тріскотіли, як сороки.
Слухав шеф, тоді як гаркне:
-Тихо, військо, я - ваш маршал!
Має право говорити
Найстрашніша і найстарша!
Враз замовкли всі раптово,
Наче в рот води набрали,
У папери і в комп’ютер
Свої очі спрямували.
А директор потер руки,
Мовчки в вуса посміхався:
-Слава Богу, що без бійки
День робочий розпочався!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2022
автор: Катерина Собова