Щоб ось так просто йти на війну
Я зовсім рішення не приймала
І мала у себе я ціль одну,
Бо іншого вибору не мала.
Годину вчилася я не одну.
Як би цинічно це не звучало,
Але на це я чомусь чекала.
Чим швидше почнемо воювати,
Тим швидше закінчимо стріляти.
Що тяжко, я не переживаю…
Найбільша складність – це є тривога
За рідних всіх, яких кохаю,
За тих друзів, що пішли до Бога.
А ще я на сто відсотків знаю,
Що тільки за нами перемога.
І ми всі все зробимо для того,
Щоб діти під мірним небом жили,
Щоб життя своє завжди любили
І тільки з історії щоб знали
Як ми всі країну захищали.
І щоб були люди всі єдині
У вільній, незалежній Україні.
31.07.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Мирослав Манюк