Не чує небо. Що йому до нас?

Навчилась  цінувати  я  життя.
Навчилась  цінувати  я  свободу.
Навчилась  я  молитися  за  тих,
хто  наближає  нашу  перемогу.

Цей  хрест  війни  такий  страшний,
тяжкий.Згинаються  під  ним
прострелені  коліна.Зруйновані
домівки  і  сади.Горить,палає
ненька  Україна.

Розстріляні,знівічені  тіла.
Що  говорити  вже  за  біль,страждання  душ?
Розстріляні  машини,сум  в  очах.
І  тисячі  піднятих  в  небо  рук.

Не  чує  небо.Що  йому  до  нас?
Воно  давно  забрало  рай  з  землі.
Прийшли  чужі  боги.Упали  з  неба.
Тепер  царюють-мстиві,хижі,злі.

Поля  зчорнілі,спалене  колосся.
Не  запліта  волошки  у  волосся.
Червоні  маки-згусла  чорна  кров.
Немов  розіп"ята  в  душі  любов.

Навчилась  цінувати  я  життя.
Навчилась  цінувати  я  свободу.
Не  розумію  тільки  нині  я
навіщо  жити,щоб  приносить  горе?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: zhmerinchanka