Я дякую, Боже, за ніч і світанок,
За те, що зустріла сьогоднішній ранок,
За те, що зберіг мені, Боже, життя
Й не бігла ховатись вночі в укриття.
Я дякую, Боже, за те, що проснулась,
За те, що від вибухів не стрепенулась,
За те, що я маю святий, Боже, хліб,
За те, що не чую від пострілів дріб.
Я дякую, Боже, за квіти барвисті,
За те, що краплини водиці п’ю чисті,
За те, що не чула я ле́ту ракет
І поряд ніде́ не стріляв міномет.
Я дякую, Боже, що бачу я сонце,
За те, що вціліли і ши́бки й віконце,
За те, що я маю і сті́ни і дах,
І ве́рвичку можу тримати в руках.
Я дякую, Боже, за тво́ю опіку,
За всі тво́ї ласки, яких є без ліку,
За те, що ти руку мені подаєш,
За хліб і до хліба усе, що даєш.
Я дякую, Боже, за все, що збагнула,
За те, що повітря без диму вдихнула,
За те, що до храму я можу піти,
За те, що зі мною усюди є ти.
30.07.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР