Вмиває лиця
Дощ весняний тюльпанам.
Рубаї звучать.
.
Для себе муки
даремне не вигадуй.
Долю не гніви.
.
Піднімається
З тьми ночі день прийдешній.
Оновлений світ.
.
Вино в піалу
Щедро наливається.
Співи голосні.
.
Не очікую
Добра від цього світу.
Гроші роблять все.
.
Щоденно гинуть
Безвинні чисті душі.
Без суду вирок.
.
Не бачу світу
Крізь сліз гіркі потоки.
Колюча ружа.
.
Як подарунок
Життя приймаю миті.
Слово подяки.
.
Спиваю росу
В саду з пелюсток ружі.
Солод похмілля.
.
Палає жага.
До пустого глечика
Вустами тулюсь.
.
Тверезий нині,
Аж совість мене мучить.
Не вип’ю – помру.
.
Небеснолицю
Кохану обіймаю.
Коса до колін.
.
Блукаю в зорях
Від Риби аж до Овна.
Винні ласощі.
.
Творець прощає
Й кісткам трухлявим.
Пий, лукавий раб.
.
Згадую про рай.
Вино налите в чарку
Аж проситься: пий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Едельвейс137