Ти вже ніколи не станеш моїм другом,
І не пишатимусь тобою я тепер,
В мені ненависть та у цім твоя заслуга,
В моєму серці лиш маленька буква "р".
Ти вже ніколи не будеш моїм братом,
Ти обрав для себе шлях, ти став чужим,
Усе змінилося відколи ти став катом,
Відтепер я не назву тебе своїм.
Ти вже ніколи не будеш тим сусідом ,
З яким в вогонь і воду крізь роки,
Залишив адже ти багато сліду,
І відбиток ворожої руки.
Мене ніколи вже не надихне твій прапор,
Бо ж ти з моїм зробив страшенне зло,
Тому не можу рідними вас звати,
Як це раніше у душі моїй було.
Була і дружба,розуміння і підтримка,
І з миром головне жив наш народ,
Але чомусь з цим сталася помилка,
Уся історія зробила свій зворот.
Та сам собі обрав лиху дорогу,
Мій друг старий уже не званий гість,
Ми ж крізь терни здобудем перемогу,
І вже ніколи не буде як колись.
Усі образи, всі страждання не забути,
У серці фільм іде про найстрашніші дні,
Та ми і ворогу дамо цього відчути,
На цій немов би визвольній війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Вікторія Павлюк