Знову неспокійний ранок
І знову – ракетний терор.
Зустрічаємо світанок,
А сонце повзе на бугор.
Ми ніколи не здамося,
Не опустимо своїх рук,
Паніці не піддамося,
Заспокоїмо серця стук.
Нас нічим не залякати.
Спробуй збити нас із ніг –
Ми залишимось стояти,
Тому що Бог нам допоміг.
Україна – самостійна
І завжди буде такою.
Ця держава неподільна,
З піднятою головою.
Не всі зникли вороженьки
Як роса на сонці чиста…
З нашої країни-неньки
Проженемо ми фашиста.
Відвоюємо свободу,
Буде в нас спокій та воля,
Бо козацького ми роду
І нам усміхнеться доля!
01.08.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: Мирослав Манюк