Як би не булО погано,
Все ж,аби не стало гірше...
Не тверезий і не п'яний,
Наче йог,ввійшов в нірвану
Й згадую творити вірші.
Згадую,хай Бог бороне,
Знов якісь оксюморони,
Пробую на зуб слова...
Все не те -- набатні дзвони
Лиш сприймає голова.
А вже ж майже був поетом --
Змайструвати міг сонета,
Мав натхнення й без вина,
Та,немов удар кастета,
Все затьмарила війна.
Теми,образи і стилі,
Що колись були важливі --
Дріб'язкові і смішні..
Ніби у важкім похміллі,
Розгубив свої пісні ...
Де слова знайти не знаю.
Людство на самому краю...
Злоба -- мати всіх хвороб.
Знов сирена завиває,
Мов голодний в лісі вовк...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Mikl47