(Ользі Миронець в День народження )
Звучала пісня, ли́лась навкруги,
Дзвенять про це усі гірські пото́ки,
Ще й у́смішку дарують береги,
Й почулись ще одного року кроки.
Ще ніч була́ – він в браму увійшов
І оберемок щастя вніс з собою,
Тебе в кімнаті з легкістю знайшов
Й торкнувся непомітно так рукою.
Торкнувся, та тебе він не злякав,
Та ти чомусь…чомусь зніяковіла,
З любов’ю те́пло й ніжно обійняв,
Ти вирватись з обіймів не зуміла.
Та всьо́го він сьогодні не сказав,
Бо він щоднини буде щось казати,
Але пліч-о-пліч вже з тобою став,
Й з тобою всюди буде все ступати.
Його думок не зможеш прочитать,
Та тво́ї мрії спробує здійснити,
Тому́ до тебе так він поспішав,
Щоб цілий рік з тобою ра́зом жити.
За нього Богу ти щодня молись,
Подякуй, що дістався цей дарунок,
Та подумки минулими пройдись,
А кожен з них – палітра і малюнок.
Та й з цим, що є, бажання намалюй,
Вплети у нього мирне чисте небо,
Душею ти мелодію відчуй,
Бо саме це найбільше зараз треба.
02.08.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР