Нарешті серпень…

Нарешті  серпень  мій  прийшов  з  дощем  -
Візит  відзначив  легким  бенефісом.
Мені  він  схожим  став  на  Араміса  -
Дворянським  шармом,стриманим  вогнем.

Якоюсь  легкістю  і  смутком  ледь  помітним
В  очах  з  відтінком  меду  або  кави.
Легка  хода,  відточена  постава,
В  плащі  із  бризок  
Кольору  графіту.

Він  дивиться  в  вікно,  де  я  чекала
Закохано  й  мрійливо  -  наче  дива....
Схилившись  перед  серпнем  шанобливо,
Природа  смутку  в  келихи  розлила  -

Тепер  зів'яне  полум'я  у  спеки.
І  літо,  остигаючи,  золою
Паде  в  траву,  бажаючи  покою...
У  вирій  зазбираються  лелеки...

А  серпень?
Він  залишиться  зі  мною...

3.08.22
*******

Гортаючи  давні  вірші...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2022
автор: Наталі Рибальська