[b]
А дощ ішов…
І все змивалось…
Я відчайдушно намагалась…
Щаслива бути і радіти,
Забути біль і просто жити…
Збирати душу по краплинах,
І кожен день, немов цеглину,
Вмуровувати в світ як сяйво.
І знати що я тут не зайва…
І хай я річку не спинЮ
Та є ті, що біля вогню
Мого зігрітись мають нині,
Щоб порадіти новій днині…
Я буду завжди намагатись,
Іти вперед і не здаватись.
В молитві дякувати Богу,
Що завжди надає підмогу.
Що в душу віру Він вселяє,
І на добро благословляє.
І коли сміх дитячий ллється
Я знаю, це мені вдається!
[color="#1a00ff"][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2022
автор: Людмила Лайтер