я не прийшов вклонятися тобі ―
лиш квітам, що оздоблюють твій трон.
я не прийшов служити чи благати ―
ні навіть вимагати, що моє.
о, так! я знаю: ти ― король,
але ти заперечуєш все, що знаю напевно.
тому я прийшов тебе зарубати,
й покинути лежати мертвого, як є.
ти нічого не важиш для мене ні сам,
ні з короною, що на твоїй голові.
ти ― сумний та самотній так само, як я;
ти ― непритомна плоть,
незамішана глина без глузду.
а зараз настав твій остаточний час,
несподіваний час померти;
тепер ти спливаєш кров'ю ― благаю, не звинувачуй:
ти ж знаєш, мене було обрано правити після тебе.
я ніколи не вірив твоїм королівським указам;
ти вже не є королем; я мусив зробити, що мусив.
ти навіки повірив, що ти ― всемогутній король,
― твої слова шелестять, мов дощ по зеленому листі
the king is dead, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=MqSa9hC5cqg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Buster