Пишу листа за обрій, в небокрай…

Пишу  листа  за  обрій,в  небокрай.
Пишу  листа…Складаю  з  купи  літер
Важкі  слова.  Серпневий  спить  розмай.
А  я  чекаю  листоношу  –  вітер.

Леткий  поштар  доставить  лист  у  строк.
Бо  Адресат  завжди  та  скрізь  на  місці.
Комусь  Він  тихо  зводить  вже  курок,
Когось  цілує  в  тім’я  у  колисці.

Вкладаю  лист  в  невидимий  конверт.
На  ньому  плями  розпачу  та  болю.
Їх  залишила  дика  круговерть,
В  якій  війна  ламає  людям  долі.

Лист    в  кілька  слів  –  один  суцільний  скрик…
Лист  –  запитання:  скільки  ще    й  допоки?
Коли  крізь  темінь  світ  узріє  Лик
Той,до  якого  лячно  робить  кроки?

Сиренами  лунає  серпня  сплін.
Свого  листа  кладу  в  долоню  вітру.
Шлю  Адресату  тисячний  уклін  –  
Німу  молитву  про  майбутність  світлу…
04.08.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Вадим Димофф