Пишу листа за обрій,в небокрай.
Пишу листа…Складаю з купи літер
Важкі слова. Серпневий спить розмай.
А я чекаю листоношу – вітер.
Леткий поштар доставить лист у строк.
Бо Адресат завжди та скрізь на місці.
Комусь Він тихо зводить вже курок,
Когось цілує в тім’я у колисці.
Вкладаю лист в невидимий конверт.
На ньому плями розпачу та болю.
Їх залишила дика круговерть,
В якій війна ламає людям долі.
Лист в кілька слів – один суцільний скрик…
Лист – запитання: скільки ще й допоки?
Коли крізь темінь світ узріє Лик
Той,до якого лячно робить кроки?
Сиренами лунає серпня сплін.
Свого листа кладу в долоню вітру.
Шлю Адресату тисячний уклін –
Німу молитву про майбутність світлу…
04.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Вадим Димофф