Кривавим тавром тепер Буча, Гостомель, Ірпінь
Висітиме поряд із бидлом російським усюди...
Ви зникли із карти, істоти! ...ви стали не більше ніж цвіль,
Болотна вода, дикий сморід... Для нас же ви більше не люди...
Вас ненависть всюди поглине у світі цілком,
Якщо хтось із вас, взагалі, щось устигне й побачить.
Ви - мертвий народ! ..вас до сотні колін не пробачать,
Бо ви - лише нелюди, всі ж-бо мовчали разом.
Тавровані смертю ви знову лишаєте світ -
Ні згадки про вас. Лише сполохів вранішній цвіт,
Яскравий, потужний, що буде останнім для вас...
А далі - лиш тиша й легкий лише Віденський вальс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Володимир Науменко