Як багато лиха! Як багато болю!
Бо війна гуляє по безмежнім полю
Жне вона колосся, загріба солому,
А солдат навіки не пуска додому.
Як багато горя! Як багато страху!
Вибухи лишають тільки купки праху,
А душа навіки тіло залишає ,
І летить у небо, де війни немає.
Як руїн багато! Вирви, попелище!
Як підступний злодій, вража куля свище!
Десь далеко дуже, хтось благає Бога,
Щоб вернув живими солдат до порога!
Як багато часу та війна проклята,
Відбирає сина, чоловіка, тата…
Залишає спогад, згадку, фото, тіні.
Лише б Перемога була в Україні.
04.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч