Запеклася сльоза на обличчі у матері-неньки
Посивілої враз, як синочок загинув її,
Захищав Україну, своїм тілом прикрив нас рідненький,
Не повернеться більше до хати, батьків та сім"ї.
Але ні, він живий і житиме, житиме завжди
У серцях та у пам"яті хто його знав.
Ти ж, матусю не плач, а молися і сином пишайся,
Не померкне і подвиг його у віках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський