*****
Життя іде, життя минає.
На зміну світлу йде пітьма.
Мені часами виглядає,
Немов життю й кінця нема.
Але, чи слід отим займати
Свої думки і почуття?
Гадаю, варто проживати,
Мов свято, кожну мить життя.
Воно нехай же принципово
Часами не сміється нам,
Та все здолаєм поступово,
Віддавшись світлим лиш ділам,
Якії густо засівають
В серця людей всіх знову й знов,
Хай навіть і не помічають,
Добро та щирую любов:
Добро, яке відповідає
Потребам, цінностям століть;
Любов, що душу огортає,
Щоб нею всіх людей зігріть.
Адже для того ми й живéмо,
Аби усюди кожен з нас,
Хоч різними шляхами йдéмо,
Усім допомагав всякчас.
Чи ти заможним є, чи бідним,
Не так важливо те усе.
Аби лише життям жив гідним,
І доля щастя принесе,
Те щастя, що в своїх же мріях
З дитинства малював ще ти,
Те щастя, що у добрих діях
Усі з нас зможуть досягти.
Євген Ковальчук, 23. 06. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Євген Ковальчук