Заварює увечері ніч темний чай
з'явився місяць жовтий як лимон
приєднується легкий вітер зазвичай
а ще крупиці цукру зірок мільйон...
І серце п'є прохолоду з насолодою
адже і тиша є блюдо головне
і ми наодинці ласуємося природою
моя душа таку красу не проковтне...
Цю страву до ранку хочеться жувати
і смакоту таку очам не переварить
але пора вже мабуть спать лягати
і на добраніч діти звісно говорить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555