І ще одна осінь, і ще одне літо…

І  ще  одна  осінь,  і  ще  одне  літо,
Квитків,  щоб  вернутись,  нема  де  купити.
Все  далі  і  далі  від  першого  крику,
Тяжіння  Землі  нас  зв'язало  довіку.

Пов'язані  разом  любов'ю  та  страхом  –
Комусь  йти  на  бал,  а  комусь  і  на  плаху.
Годинник  все  меньше  піску  відсипає,
А  дні,  наче  коні,  все  швидше  тікають.

А  згодом  вони  вже  як  стомлені  коні  -
Не  можуть  так  швидко  тікать  від  погоні.
Але  по  інерції  з  кола  не  сходять  -
Штовхаються,  б  'ються...
Молодші  обходять...

І  загнаний  падає  в  хмару  із  пилу,
Без  сил  і  бажань,  наче  прямо  в  могилу.
Душа  відлітає  у  світ  білим  птахом,
А  тіло  зникає,  розвіявшись  прахом.

І  ще  одне  літо,  і  ще  одна  осінь...
Проклюнеться  пташка  -  не  зникне  назовсім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2022
автор: Наталі Рибальська