мир ледве був.
він називався стан.
кришився на обвітрені вуста.
не посміхайся, поки не оближеш.
не доживай мене на скалках тиші
по спогадах і на онлайн - свята.
всього лиш літо -
це коли все поруч:
вода, серветки, кілька бомбосховищ.
коли сльоза червона і густа.
і крапельниця схлипує повільно:
не зупиніть... не зупиніть лічильник
в долонях і містах.
де під смарагдом заживають тіні
черговим літом.
тим, що звуть і нині
стан...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2022
автор: Циганова Наталія