Викидень...
Витягли руками тіло ненароджене.
Злидні ви!
Крики. І волосся моє розкуйовджене.
Мамою
Вже не бути. Стала зраненою птицею.
Стратою
Стала куля, в тіло випущена вбивцею.
Виродки!
В дім прийшли убивці підлі, недороблені.
Виблядки!
Долі наші вами, сYku, перетрощені!
Нав©л©ч!
Кожна ваша дія небеса відлякує.
Потолоч!
Пика люта орка сатаністським знаком є.
Згинете!
Люті злої стане на усіх вас грішників.
Здохнете!
Всі прокльони світу для російських кривдників.
Ві́ршами
Рідними містами будем звеселятися.
З іншими
Мріями-думками будем прокидатися.
Вільними
Танцями на мертвих вбивцях закружляєм ми.
Чистими
Землі стануть знов од куль ворожих, світлими..
Бачимо. Знаємо. Віримо і зможемо!
Всю москальську падаль точно переможемо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2022
автор: Сашко Негрич