Фінальний акорд - і зав'язані руки.
Липке́ павутиння заводило гру.
Хтось відчував, що усе до розлуки,
Хтось утішав неземну гіркоту.
Останні пориви, як подиху ласка,
Вони невблаганні в німому кіно,
Коли на поверхні зосталась підказка,
Коли відгриміло стражденне звено.
Болісна пам'ять умита росою.
Темне і світле, здається, злились.
І ду́ші зійду́ться, я вірю, сльозою,..
Душі зійду́ться, можливо, колись...
06.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Сара Ґоллард