А я тебе давно уже забула.
Не маю часу згадувать усе.
Куди спішу? У стомлене "нікуди",
Де "завтра" і "сьогодні" - щось одне...
А я тебе давно уже не знаю.
Дивним стало сонце зустрічать.
І я пишу вже більше, ніж співаю -
У грудях звуки хочуть лиш мовчать.
А я тебе давно вже не шукаю.
Стомилась завше вулиці питать...
То й що, що з "добре" стало все "погано"?
Мені б тебе ніколи не згадать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Тетяна Білогай