Черемшина. Духмяніє й квітне.
Горем. Болем. Мукою. Війною.
Наче стогнуть її білі квіти,
Ділячись скорботою зі мною.
І в мені страждання України
У броню трамбується безмовну.
Не пече, а в лють нещадну стигне,
Невблаганну і холоднокровну.
[i]08.05.2022, батальйон ОУН[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Петро Рух